Добрый день.
Є на Україні така казка.
Про горобця.
«Пісня горобця»
Жив колись у великому лісі мале-е-енький горобець.
Він усе вмів, тільки не міг співати як інші птахи.
Бувало, вони співають-заливаються, а він тихенько заб’ється в куток і уважно слухає.
Одного разу, перед якимось святом, пташиний цар видав указ, щоб всі лісові птахи показали йому свою співочу майстерність.
Горобця це, до речі, теж стосувалося – і став він пісеньку вчити.
Хоча б саму просту.
Але не стільки і вчить-то, скільки квапить себе: «Вчи-вчи-вчи-вчи …».
Ось птахи почали збиратися у зграї, щоб показати своє вміння цареві, а горобець все поспішає: «Вчи-вчи-вчи-вчи …».
Птахи, звичайно ж, добре заспівали, захопливо.
Але ось приходить, нарешті, і черга горобця.
Викликав його цар.
Але горобець нічого від страху не чує, тільки квапить себе ще швидше: «Вчивчивчивчивчивчивчи».
Пісню навіть забув від хвилювання.
Розгнівався тоді цар і наказав, щоб горобець забирався з його лісу в село жити і повертався тільки тоді, коли заспіває йому, найголовнішому серед птахів, пісню.
Полетів горобчик, не ослухався.
Він і досі у селах мешкає, примушуючи себе вчити пісеньку, але так швидко і ретельно, що людям замість «вчи» вже просте «Чиу» чується.
Вчиться, вчиться горобець співочій майстерності…
автор казочки: Чернявська Ксенія
Так ось, у того горобця жінка була.
Така гарна дівчина.
Кароока, темноброва...
Файна птаха.
Та ще й дуже хозяйновита.
Катрусей звуть.
Не чули?
А ось й вона особисто.
Ось поки ще все....
Казочці кінец, а хто слухав - молодец....
З повагою до Вас, Зоя Місько.
P.S.А кто не совсем понял о чем я выше рассказала пишите в комментариях, я переведу для Вас каждое слово)